Фотозвіт з МК Світлани Кот

З 4-5 та 6-7 листопада відбулися заняття з виготовлення капелюхів чудової майстрині з Харкова Світлани Кот.
Світлана привезла зразки власних робіт, аби учаникам було простіше визначитись та обрати фасон для втілення.

Спостерігаючи за роботою груп можна було лише дивуватися, що з того, що було спершу зроблено як заготовку, вийде щось путнє.

Проте, дівчата наполегливо попрацювали...

...скористалися порадами майстрині....

 і одержали вражаючі результати! :)

Зрозуміло, що це лише початок і для створення оригінальних та стильних головних уборів можна вдосконалювати свою техніку безперервно, але "лише сміливим підкоряються моря", тож вітаємо всіх, хто насмілився опанувати нові навички та бажаємо нових відкриттів, натхнення та задоволення від роботи!

Що ж до всіх, кому не вдалося попасти на цей МК, пишіть листи на адресу "Чарівної скрині", і ми обов"язково запросимо Світлану ще раз!

Мистецтво як засіб діалогу з суспільством

Після певного часу, мабуть, кожен, хто займається прикладним мистецтвом, неодмінно ставить собі запитання "Що далі?" Стається це тоді, коли певний рівень достатку досягнуто і перший ентузіазм роботи з замовниками або реалізаторами сходить нанівець. Певне, в нас це відбулося ще не в багатьох, проте можливо, вам буде цікаво дізнатися, як ваші "колеги по цеху" у світі вирішують питання самореалізаціїї після розв"язання питання виживання.

Сьогодні ми познайомимося з роздумами Аннетт Блок (Німеччина), учасниці виставки-конкурсу робіт, присвяченої впливу людської діяльності на довкілля, що її організували італійська Координаційна Рада виробників тканин у співпраці з Міжнародною Асоціацією валяльщиків, німецькою організацією Фільц-Нецверк та італійською Фундацією музею текстилю міста Прато:

"Мій внесок в цю виставку присвячено виявленому зв"язку між збільшенням популяції медуз у світі та змінами клімату. Використовуючи всі доступні мені ЗМІ, я дізналась чимало про медуз та їх розповсюдження у світових океанах.

Клімат та медузи.

Я розпочну з горгон, що зустрічаються у грецькій міфології. Горгони - це три сестри - Евріала, Сфено та Медуза. Всі вони були міфічними істотами зі зміями, що росли в них на головах замість волосся, а за легендою, такої подоби вони набули завдяки Афіні, що розгнівалася на Посейдона за розпусне оволодіння Медузою у її власному (Афіни) храмі. Одна лише Медуза з трьох сестер мала "дар" зачаровувати поглядом людей, перетворюючи їх у камінь. Сьогодні, спостерігаючи за прекрасними створіннями, що їх ми називаємо медузами, ми захоплюємося їх незбагненною красою.
Розглядаючи відносно короткий проміжок часу, протягом якого людство здійснює вплив на природу навколо себе, ми дійдемо висновку, що нашим обов"язком є перегляд власних  дій щодо навколишнього середовища. Кожен знає, що ми вчиняємо Матінці-Землі. Разом з тим, ми наче скам"яніли та не змінюємо нічого - подібно до тих моряків стародавнього світу, хто вже не міг рухатися після зустрічі з Медузою.
Світова популяція медуз постійно зростає. Причинами цього є суттєві зміни клімату, надмірний вилов риби, а також надмірне використання добрив у сільському господарстві. Внаслідок глобального потепління океани стають дедалі теплішими. Зростання температури води в них призводить до суттєвих змін у розмаїтті підводного світу. Безпрецедентна поява величезних скупчень медуз вздовж берегової смуги та в рибальських тенетах - очевидне свідчення вкрай поганого стану океанів.
Крім того, надзвичайно поширений надмірний вилов риби у океанах, коли великі та хижі риби виловлюються у величезних кількостях, призводить до того, що їх місце займають менші види харчового ланцюга, суттєво збільшуючи свою популяцію. Природні вороги медуз, такі як тунці, акули та черепахи виловлюються людьми та знаходяться на межі вимирання. Менша кількість ворогів призводить до зростання чисельності медуз, що харчуються риб"ячою ікрою та мальками. Пожираючи молодь, медузи стають причиною зменшення рибного фонду океанів. Це є радикальною зміною у морській екологічній системі. Збільшення присутності медуз доводить наявність глибоких порушень у біологічній рівновазі морського світу - медузи - чудовий екологічний індикатор.

Мій твір представляє трьох медуз, що символічно відповідають горгонам з грецької міфології. Дві з них відображають легкість та чарівність цих створінь. Їхня форма привертає нашу увагу та приголомшує. Третя медуза не схожа на інших. Подібно до міфічної Медузи-Горгони, вона містить загадку, яка відкриється лише тому, хто наважиться поглянути на неї.
Третя медуза має отвір. Ви можете заглянути у цей отвір та побачити жахливе обличчя Медузи. Наближаючись, Ви зрозумієте, що бачите лише своє відображення у дзеркальці. Я змушую спостерігача запитати себе самого: "Що я бачу насправді?" Медузу, що плаває у морі? Гримасу Медузи, що полонить нас? Чи самого себе? Чи здатен спостерігач зазирнути всередину себе та переглянути свої дії щодо Матінки-Землі, чи здатен докорінно змінити своє ставлення? Чи здатен він бути щирим з самим собою? Чи не потрібно переглянути власні дії, перш ніж вказувати на інших? Клімат змінюється і це починається з кожного з нас!"

Тест вовни Блу Фейсед Лестера від Анни Братасюк

  Вовна Блу Фейсед Лестера надзвичайно приємна, м"яка та ніжна на дотик, з нею легко працювати. Лестер має  товщину дещо більшу за меринос - 25-30мкм. Довжина пасма - до 12 см, окремі пасма легко відділяються, тому зробити навіть тонку розкладку не складно. При розкладці у два шари прямокутник 32х81 см дав усадку близько 20%,  звалявся до розміру 26х67 см за 45-50 хвилин (з використанням шліфмашини).

Войлок має гарну, фактурну поверхню, яка нагадує каракуль. При тоненькій розкладці може використовуватись для створення шарфів, палантинів. При товщій розкладці  має більш виразну фактуру, чудово виглядатиме в одязі.

Щодо міксу з вовни натуральних кольорів, то при звалюванні  чітка межа між кольорами пом"якшується, але залишається досить помітною.
Блу Фейсед Лестер- це чудова вовна, яка надає широки можливості  для втілення Ваших фантазій!

Дещо про вовну. Частина друга. Заслуговують на увагу.

Продовжуємо знайомитись з породами овець та іншими видами волокон. Цього разу - про менш відомі, але не менш привабливі за якостями вовни породи. Серед таких особисто в мене найулюбленіша -  

• Блу Фейсед Лестер.

Вовна овець цієї породи надзвичайна. Характеризується як достатньо довга, має значно більший блиск, ніж меринос. Достатньо тонка, аби вироби з неї можна було б носити близько до шкіри. Пухка та пружна, надзвичайно гарно й швидко валяється. В природі зустрічаються вівці білого, вівсяного та коричневого кольору. Порода виникла в 19 сторіччі шляхом штучного відбору особин з поголів"я Бордер Лестерів, що мали найтоншу вовну та світле волосся на темношкірій морді, інколи цю нову породу називали ще "Гекзамський лестер". Сьогодні овець цієї породи можна зустріти не лише в Англії, на її батьківщині, але й в Канаді, Америці, Австралії та Новій Зеландії. Товщина волокна вовни таких овець - 23-26 мкм, довжина пасма - до 150 мм.

• Машам

Цю породу отримують від баранів з порід Тізвотер або Венслейдейл та овечок порід Дейлзбред чи Сваледейл. Вовна дуже подібна до вовни Венслейдейлів, проте за однакової первинної обробки помітно біліша, хоча і менш блискуча та гладенька. Завдяки надзвичайно довгим пасмам вовни (до 380 мм) може використовуватись для коб-веб войлоку. Товщина волокна зазвичай - 38-44 мкм. Порода не дуже поширена, зустрічається переважно на півночі Англії, внаслідок її обмеженої кількості, не використовується широко у промисловості.

• Ґотланд

Деякі дослідники історії виникнення порід вважають, що вперше ця порода виникла на шведському острові Ґотланд, куди вікінги привезли кілька особин порід Каракуль та Романов з Росії та зхрестили їх з місцевими вівцями. Вікінги були знані як добрі фермери та мали потребу у м"ясі у своїх тривалих мандрівках, тож саме з якість м"яса вони вподобали нову породу (овець брали з собою на кораблі). Проте в сучасному вигляді вівці Ґотланд з"явилися лише на початку ХХ століття після ретельної селекційної роботи в Швеції. Це була порода, що мала багато переваг - її вирощували не лише для одержання смачного м"яса, але й заради блискучої, довгої й кучерявої вовни. Крім традиційних вовни та м"яса вівці цієї проди дають шкіру високої якості. Товщина волокна в Ґотландів - 44 мкм, довжина пасма - 80-150 мм. Вівці поширені в Швеції, Британії, Данії, Новій Зеландії та Австралії.
P.S. Незабаром - кучері овець породи Ґотланд надзвичайної якості (без флісу) в "Чарівній скрині". Слідкуйте за анонсами на стартовій ;)

Оголошується попередній запис на два МК талановитої української майстрині  - Наталії Гамоліної.
Дати проведення МК - 11 та 12 грудня 2010 року.

МК "Тонкий войлок. Валяємо шарф".

Заняття дуже інформативне та серйозне.
Для початківців та тих, хто має деякий досвід у валянні.

На МК Ви навчитеся:

- тонко розкладати вовну;
- оригінально оформляти низ виробу;
- створювати красиві кольорові переходи;
- привалювати шовк до виробу;
- декорувати вироби різними видами волокон, пряжею;
- виконувати красивий рівний край без ножиць;
- визначати якість зваляного виробу;
- теоретично або практично (за наявності часу) ознайомитись з техніками, що використовуються у валянні шарфів (ламінування, шиборі, "ажурні дірочки");

Тривалість МК - 8-9 годин, вартість навчання - 800 грн.
Вартість матеріалів включено у вартість МК. Учасникам потрібно буде принести з собою витратні матеріали (подробиці - в розсилці всім зареєстрованим учасникам).

МК "Валяємо берет".

Для початківців та тих, хто має деякий досвід у валянні.

На МК Ви навчитеся:

- будувати викройку, робити шаблон;
- різним видам розкладки берету;
- відразу при розкладці формувати отвір для голови;
- привалювати на поверхню берету шматочки шовку;
- привалювати декоративні волокна;
- валяти речі на шаблоні (без заломів);
- формувати красивий берет;
- за бажанням привалювати до берету "хвостик".

Додому Ви заберете готовий красивий берет та шаблон.

Тривалість МК - 6-7 годин, вартість навчання - 800 грн.
Вартість матеріалів включено у вартість МК. Учасникам потрібно буде принести з собою витратні матеріали та іброшліфмашинки (подробиці - в розсилці всім зареєстрованим учасникам).

Для запису на МК надішліть листа на адресу "Чарівної скрині" з ПІБ, контактним телефоном та містом постійного проживання, обов"язково вкажіть МК, в якому Ви бажаєте взяти участь.

Еліна Саарі

Сьогодні запрошую Вас завітати у Фінляндію, дивовижну країну, де мешкає не менш дивовижна майстриня - Еліна Саарі.

Її досвід у валяння вражає. Еліна почала працювати з вовною ще у далекі 90-ті, а вже у 1999 році створила власну компанію "Felt Faction". Розпочавши свій творчий шлях зі створення капелюхів найрізноманітніших форм та кольорів, а також настінних панно, сьогодні Еліна майстерно створює будь-яку річ. Цікавими є її коментарі щодо питань, які часто виникають в численних учнів, що навчаються мистецтву валяння (наведемо у перекладі лише один, найболючіший для початківців):

"Чому мої валяні вироби пухкі та м'які?"
"На жаль, погані кінцеві результати у створенні повстяних виробів майже завжди є провиною автора, дуже рідко трапляються випадки, коли невдачу можна списати на якість використаних матеріалів. Швидше це питання наполегливості валяльщика. Якщо Ви хочете зваляти річ швидко, доцільно поставити питання "А навіщо вам взагалі валяння?" Ця справа - не з швидких. Не зважаючи на те, що волокна зчіпляються швидко, кінцева стадія та формування виробу потребують чимало часу.
Якщо Ви намагаєтесь зваляти капелюха вручну за пару годин, це неможливо, хіба що Вас цілком задовольнить поганенький результат. Я зваляла тисячі капелюхів і хтось може вважає, що з досвідом робота йде швидше та легше, коли ти набув навичок та опанував технологією. Насправді я працюю над капелюхами, аж поки вони не стануть досконалими і завжди відкриваю щось новеньке. В середньому кожен з моїх капелюхів потребує близько 15-20 годин роботи в сауні (аби забезпечити постійну температуру). Наступного дня Ви не будете здатні продовжити, адже Ваші руки потребуватимуть відпочинку. Ось коли я починаю фарбувати вовну. Валяння - важка фізична робота!"

Еліна майстерно поводиться також з префелтом - промислово створеним голкопробивним полотном, яке має вигляд м'якої тканини. Найважливішою характеристикою префелту є його щільність. Цього тижня - нове надходження у "Чарівній скрині" - кольоровий префелт щільністю 150 г/м.кв. - саме такий, який рекомендує використовувати Еліна для створення шарфів, рукавичок, прикрас та інших аксесуарів.
Наведемо переклад однієї з інструкцій по роботі з префелтом, які подає Еліна Саарі на власному сайті. Експерементуйте та не забувайте, що префелт можна фарбувати! Про це - в одній з наступних статей в цьому блозі.

Рукавички від Еліни Саарі.















Матеріали: кольоровий (фарбований) префелт щільністю 150 г/м. кв.
Якщо Ви збираєтесь використовувати інший матеріал, зробіть зразок, аби дослідити відсоток усадки та інші його властивості.

Ця інструкція не є складною. Що більше складним буде дизайн чи декор, то більш вражаючим буде результат. Найкраще спробувати спершу зробити  простенькі рукавиці, а вже наступною парою - декоровані.

Ми використовуватимо один і той самий матеріал для основи та декорування. Звичайно, Ви також можете набити декор голкою з кардочесу. Проте пам"ятайте, що різні види вовни (скажімо, фінська та меринос, з якого зроблено префелт) валяються по-різному і можливо. Вам знадобиться внести зміни у шаблон. Кмітливі валяльщики здогадаються декорувати половинки рукавичок до того, як вони будуть зшиті в цілу рукавичку. Проте я завжди створюю декор, коли вони вже зшиті . Важливе зауваження: зазвичай при привалюванні декору голкою майстрині вставляють всередину мат для валяння, аби частини не з'єдналися до купи. Робити це немає потреби! Частини можуть "злипнутися", проте Ви можете легко їх розділити, а декор залишиться на своєму місці. Якщо Ви пересуваєте мат для валяння всередині рукавички, це забирає чимало Вашого часу та додає незручностей.  Перед тим, як перейти до увалювання, ретельно перевірте, що Ваша рука вільно входить в заготовку, що Ви випадково не залишили частини зчепленими в місцях, де цього було потрібно уникнути. Отже, виріжте деталі за шаблоном з префелту. Вони виглядатимуть як рукавички для печі, та це нічого. Зробіть декор на зовнішніх частинах та зшийте половинки. Під час зшивання не забудьте скласти половинки декором всередину. Виверніть рукавички, тепер шви мають опинитися всередині. Перевірте декор та додайте ще щось фетровою голкою, якщо забажаєте. Починайте валяти: добре зволожіть рукавички, додайте мила та накрийте їх прозорою сіткою. Налийте трохи мильної води на сітку та валяйте рукавички з обох боків, розтираючи їх руками крізь сітку. Намильте руки та просуньте одну всередину рукавички, розтираючи її другою ззовні. Ретельно й акуратно опрацюйте шви та декор. Об'ємні деталі декору валяйте між руками. Проваляйте рукавиці, згорнувши їх у вологий рушник, по черзі в усіх чотирьох напрямках. Між кожним етапом валяння в рушнику, ретельно провалюйте кожну рукавичку руками зсередини. На цій стадії Ваші рукавички для печі можуть почати нагадувати звичайні рукавички. :) Відбийте та розтягніть кінці рукавичок, а також всі об'ємні деталі декору (бахрому, трикутники, квіти тощо). Також пам'я тайте, що одна рукавичка має бути лівою, а друга - правою, тож валяйте відповідною рукою всередині на всіх стадіях. Використовуйте багато води та мила. Ви можете споліскувати рукавички під краном, чергуючи гарячу та холодну воду. Якщо зап'ясток рукавички потребує звуження, зосередьте катання в рулоні лише на цій ділянці. Так само Ви можете виправити пару, в який треба підправити розміри. Готові рукавички дають усадку близько 30% у порівнянні з шаблоном, приємні на дотик та гарно "сідають" на руку. Сполосніть рукавички та відіжміть зайву воду. Надайте рукавицям потрібної форми, перевірте розмір, розтягніть та відбийте краї, а також об'ємні деталі декору та розкладіть рукавиці для просушки. Існує багато способів валяти, майже так само багато, як валяльщиків. Найпростіше валяти одну рукавичку за один раз. Усі стадії до валяння в рулоні мають бути зроблені уважно, проте швидко. Ці стадії не потребують розтягування та відбивання Не засмучуйтесь, якщо Ваші рукавички для кухні довго не нагадуватимуть звичайні. Щойно Ви почнете валяти їх у рулоні, Ви зможете докладати більше сили та тиску, а також відбивати їх, і все це має призвести вас до бажаного результату та зробити Ваші вироби міцними та добре зваляними. Дайте простір своїй уяві! З невеличкими змінами у шаблоні ви можете перетворити ці чудові рукавички у ручних ляльок (ельфа, ангела, дракона тощо) або у прекрасні інтер'єрні оздоби. Якщо Ви захочете зробити щільніші рукавички, Ви можете використати подвійний шар префелту для викроювання деталей основи. Щасливого валяння! P.S. Обов'язково завітайте в гості до Еліни на сторінку Lifestyle, аби збагатитися ідеями організації виробничого процесу, особливо - щодо залучення чоловіків до створення нових витворів валяного мистецтва! :))

Дещо з історії "нуно"

Чи знаєте Ви, коли і завдяки кому у валянні виник метод роботи з готовими тканинами? Якщо ні - сподіваюсь, що стаття Сашіко Котаки (Sachiko Kotaka), співавторки методу, буде для Вас такою ж цікавою, як і для мене.

"Communicating with other felters is good, but the important thing is to work on your own and play with no rules in your head."
                                                                                                                                        Polly Stirling

"Спілкування з іншими майстрами  - це добре, але дуже важливо працювати самостійно, без забобонів." 
                                                                                                                                         Поллі Стірлінг

   "Робота з вовною дарує мені особливу радість, бо, здається, я має вроджену закоханість у текстиль. Після 15 років валяння я все ще відкриваю нові грані магіїї вовни, яка дозволяє мені втілювати мої видіння у матерільний вимір, що існує навколо людського тіла. Цей вимір можна бачити, відчувати, торкатися його... це скульптури, що оживають....

    Я  - емігрантка з Японіі, країни, добре відомої та шанованої в світі завдяки прекрасним тканинам для традиційних Кімоно. Я приїхала в Австралію, коли мені було лише 20. Молода жінка, я швидко усвідомила (не без збентеження), що я майже нічого не знаю про свою Батьківщину. Я відкрила для себе японський текстиль, коли почала працювати в магазині з продажу Кімоно у Байрон Беї. Працюючи в крамниці понад 10 років, я мала можливість розглядати розкішні та складні, проте несподівані поєднання кольорів, інколи ледь помітні, а інколи виразні малюнки, часто-густо виразні елементи було виконано поверх малопомітних, витканих на поверхні тканини. Крамничка займалася тм, що перетворювала традиційні Кімоно у більш сучасний та функціональний одяг, тож протягом деякого часу я мала можливість збирати для себе найкращі клапті з обрізків. Власник крамниці, з яким ми заприятелювали, любив жартувати, що я - його найкращий замовник! Так, як закохана у текстиль, я не могла з собою нічого вдіяти і збирала усі обрізки та найкращі Кімоно для себе та своїх валяних виробів!
   Моя подорож у світ вовни розпочалась у 1994-му. Як і багатьох інших валяльщиць, Поллі Стірлінг (Polly Stirling) втаємничила мене у мистецтво роботи з натуральними волокнами. Я саме відвідувала приватні уроки малювання, коли Поллі запропонувала мені працювати в її студії кілька днів  на тиждень. Я намалювала натюрморт з болванкою для виготовлення капелюхів на одному з останніх заніть у 1993 і вже через кілька місяців Поллі запросила мене виготовляти капелюхи разом з нею. Я відчувала, що це - моя доля, адже практичне мистецтво - це пристрасть всього мого життя!

Еволюція Нуно.

Мені дуже пощастило стати співавторкою в проекті "Wild Turkey Feltmakers", який започаткувала Поллі (з нами працювала також талановита майстриня Сільвія Уатт (Silvia Watt)). Після 6 місяців роботи над капелюхами, вона переконала мене та допомогла розпочати роботу над створенням іншого одягу. І для мене це був надзвичайно цікавий досвід - брати участь у розвитку технологій нуно-войлоку.
Шоу ремесел у Сіднеї у 1995 році було неабияким випробуванням для нас із Поллі, адже ми вперше почали продавати наші нуно-одяг, а створені нами вироби були частиною щоденних модних показів. Дорогою додому Поллі сказала мені, що ми повинні знайти ім"я для цієї технології. Після кількох невдалих спроб, Поллі спитала мене як буде "тканина" японською і я відповіла "Нуно!"
Сьогодні "нуно" -  настільки поширена техніка, що чи не кожна книжка з валяння обов"язково містить в собі розділ з нуно-войлоку. Ця технологія, здається, докорінно і назавжди змінила природу повстяних виробів, адже вони можуть бути надзвичайно тонкими і навіть прозорими, що дає можливість вдягати їх у будь-яку пору року та навіть у субтропічному кліматі, де живемо ми з Поллі. Ідея використання тканини у валянні була наче подих свіжого повітря для валяльщиць усього світу, особливо в країнах з усталеними технікамии валяння... <...>

Народження Каламарі

Іноваційний підхід моєї колеги Поллі надихнув мене на розробку власних унікальних технологій, які я назвала "Каламарі фелт" (Calamari - кальмари) та "Вайлд тьоркіз нест фелт" (Wild Turkey's Nest - гніздо дикої індички).

Сучасні тенденції у виробництві валяних виробів передбачають використання багатьох технік та матеріалів для створення складних, об"ємних поверхонь.Особисто я обожнюю створювати речі, в яких я використовую техніки з орігамі, шматочки кімоно. Поєднання вовни та австралійських навичок у валянні з традиційно японськими елементами відображає мій внутрішній світ, який є місцем зустрічі двох культур - Заходу та Сходу."

P.S. від "Чарівної скрині":
Взагалі-то існує думка, що техніка використання тканини у валянні виникла раніше, ніж її  винайшли в своїй роботі Котака та Стірлінг, проте вона існувала радше як техніка з назвою "ламінування вовни" в країнах Північної Європи, де й до сьогодні надають перевагу цій назві, оскільки "Нуно" - це ще й власна назва компаніїї, що спеціалізується на текстильному дизайні в Японії.

Що ж являють собою згадані вище техніки Каламарі, Орі-кірі та Вайлд тьоркіз нест фелт?

Ось як описує ці техніки авторка:

Каламарі фелт

Зробіть кільце з вовни, розщепивши пасмо топсу в довжину, з"єднайте кінці та потріть місце з"єднання кінчиками пальців. Зробіть багато таких кілець та розкладіть на "пупирці" так, щоб одне кільце перекривало інше. Коли будете змочувати розкладку, не переборщіть з водою, адже кільця можуть розплистися в різні боки.




 Орі-кірі фелт

 Ця нова техніка походить з мого дитинства, коли ми інколи згинали та вирізали квадрати з яскравого кольорового паперу для орігамі, аби зробити декоративні паперові квіти (Кірігамі). Орі-кірі - це застосування цього традиційно японського мистецтва у валянні.





Вайлд тьоркіз нест фелт

Розщепіть пасмо топсу вздовж стрічки, у кожного тоненького пасма потріть середину двома долонями, аби надати пасму вигляд гілочки. Важливо залишити кінці кожного пасма незваляними. Розкладіть довільно зваляні таким чином пасмочка шарами, аби створити за бажанням більш чи менш густу сітку. На створення цього методу мене надихнула дика індичка, що бігала навколо майстерні Поллі та робила гнізда де прийдеться, поки я працювала у студії.