понеділок, 21 червня 2010 р.

Секреты старой шляпницы




















За последние 3 месяца меня неоднократно просили привезти сальвитозу для обработки поверхностей валянных изделий с целью придания им жесткости без изменения фактуры. Озабоченная такой необходимостью, я, как всегда в таких случаях, погуглила немного и обнаружила, что сальвитоза, даже после нанесения и высыхания, растворяется водой, что не может не огорчать любителей уличных инсталляций (надеюсь, и у нас такие есть, а?) и шляп (вдруг дождь пойдет?). Возник справедливый вопрос о том, чем же обрабатывают фетровые шляпы на промышленных предприятиях. Весной подвернулся удобный случай и мне удалось "вживую" поговорить с работниками хустской фетровой фабрики, которые подтвердили мои подозрения: сальвитозой там и не пахнет, а исползуется спиртовый раствор шеллака. Кстати, чайничек на фотографии в посте о Лизе Клакулак тоже им обработан :)
Что же представляет собой шеллак?
Оксазалось, что это - природная  смола, вырабатываемая насекомыми лаковыми червецами (Laccifer lacca), паразитирующими на некоторых тропических и субтропических деревьях в Индии и странах Юго-Восточной Азии (Croton laccifera и другие).
В период роения червецы садятся на ветки деревьев и поглощают древесный сок, переваривают его и выделяют смолистое вещество. Сбор корки лака происходит в июне и ноябре. После его подвергают измельчению, промывке и сушке для получения сыпучей лаковой массы. Позже лак, помещенный в парусиновые мешки с добавкой 2–3% сульфида мышьяка, расплавляют над огнем древесного угля. Расплавленный лак продавливают сквозь парусину, после чего еще раз плавят, и отливают в прямоугольные формы. Путем вытяжки из прямоугольных брусков получают листы готового шеллака.
Шеллак хорошо растворим в щелочах и в низших алифатических спиртах, слабо — в бензоле и почти нерастворим в бензине, жирах и маслах.

Разные мастера приводят разные рецепты приготовления пропитки - от 25 до 40 г шеллака на соответственно 475 или 460 мл спирта (технического, денатурированного или еще какого кто нашел). В идеале нужно применять очищенный от смолы и воска шеллак, думаю, что он не будет изменять цвет белых изделий. А пока можно эксперементировать "на кошках" (то есть кошек, конечно, трогать не нужно, просто неочищенный шеллак можно достать, а очищенный пока не попадался на просторах украинского интернета). Скоро в продаже :)

неділю, 20 червня 2010 р.

Lisa Klakulak

















Сегодня мы знакомимся не только с мастером, но и с относительно "свежей" (по сравнению с войлоком) техникой - машинной вышивкой по войлоку.
Лиза Клакулак - яркая звезда в плеяде текстильных дизайнеров. Удачное сочетание валяния и  машинной вышивки придает ее изделиям неповторимый авторский шарм и узнаваемость. Смелые креативные находки в экспериментах с формой и включениями выдают незаурядного художника, а отличное качество исполнения превращает все созданное Лизой в бренд (который, кстати, стоит немало денег).
Вобщем, есть чему поучиться :)
Ну а специальности такой, которой обучалась в свое время Лиза, в нашем языке нет вовсе. Fiber Art (fiber - волокно, art - искусство) называется. Путешествия в Мали, Сенегал, Марокко, Индию, Таиланд, Непал, Никарагуа с целью изучения текстильного и культурного наследия этих стран привнесли свои нотки в работы Лизы, а работа в красильном цеху для La Lana Wools открыла для нее всю прелесть натуральных красителей для волокон. Сегодня Лиза Клакулак - известная далеко за пределами Америки и очень востребованная художница, множество ее работ вошли в замечательное собрание 1000 Artisan Textiles: Contemporary Fiber Art, Quilts and Wearables, современные журналы о текстиле и войлоке.


Вдохновляемся:
http://www.strongfelt.com/portfolio/2
не забудьте походить и по другим коллекциям (жмем по очереди все ссылочки под галереей фотографий).

середу, 16 червня 2010 р.

Pam de Groot

В останньому номері журналу FilzFun (німецькою) мене вразив капелюх з обкладинки. Ось він:
Але оскільки я не володію німецькою, далі простого захоплення справа не пішла. Днями в інтернеті випадково натрапила на цікаву історію (розповім пізніше) про героїню цього посту - австралійську майстриню Пем де Ґрут. Ії роботи вражають і надихають, Пем належить до тих майстрів, розглядаючи вироби яких розумієш, що все геніальне має бути простим, доступним та натхненним - саме такими я бачу роботи Пем. Що далі їх розглядаєш, то більше виникає бажання побігти (саме побігти, поки не зникло бажання :) ) і зробити щось власноруч.
Але починалося все з простої швейної машинки, на якій маленькою дівчинкою Пем створювала одяг за готовими викройками. Потім було тривале захоплення гончарством, робота вчителькою початкових класів у школі, машинна вишивка і, нарешті, відвідавши одного разу курси для початківців у школі, де навчається її син, Пем захопилася войлоком. В ньому вона знайшла таку вподобану у глині свободу форми, кольору та текстури, а на додачу - вовняні вироби можна вдягати на себе! Сьогодні Пем надає перевагу натуральним барвникам (улюблений - листя евкаліпту), ще недавно була палкою прихильницею мериносової вовни та з часом почала експериментувати з іншими волокнами - шовком, мохером, Лестером, проводить регулярні заняття для бажаючих опанувати фарбування вовни та валяння, створення об"ємних форм тощо. Саме у блозі Пем http://pamdegroot.blogspot.com/ я знайшла цього капелюха вдруге.
А ось, власне, історія, яку не можна не переповісти.
Цього року Пем наважилась взяти учать у конкурсі WOW (докладно про який я розповіла в попередньому пості). 
 
Ось так за задумом Пем мав би виглядати костюм жінки-метелика (чи молі :)). Матеріал, яки Ви, звичайно ж здогадуєтесь - вовна. 
Джерело натхнення:

Для точної передачі фактури тіла метелика Пем робить декілька маленьких зразків, експерементуючи з формою, фарбуванням та текстурою. 
В умовах обмеженості в часі тривають роботи над створенням "капелюха" та крил. 
Напруження зростає, адже часу лишається зовсім небагато, а питань, як все створене зібрати до купи, як  зробити механізм для фіксації та руху крил все більшає. 
 Минають безсонні ночі, долоні стерті майже до крові, а ще так багато не зроблено. Пем не покладаючи рук працює і встигає зробити все задумане:
 Та-дам! Все готово і можна йти в обрану Пем живописну місцину для фото-сесії. Та й тут доводиться долати чимало перешкод - вовняні деталі чіпляються за дерева, поки Пем з фотографом та моделлю продираються лісом, кущі та гілки створюють реальну загрозу цілісності костюму...
А тепер помилуйтеся шедевром! І хоч роботу Пем не відібрали до участі в конкурсі, нехай кожен, в кого не відібрало мову при спогляданні цього дива першим кине в мене мишкою!


Персональний блог Пем де Ґрут  - http://pamdegroot.blogspot.com/
Магазин, де можна придбати готові твори майстрині - http://www.etsy.com/shop/pamdegroot
Якщо Ви бажаєте взяти участь у майстер-класі Пем (в Києві), пишіть листи мені, збереться група - запросимо ;). 

World of Wearable art (WOW) show

Сегодня мы отправимся в Новою Зеландию, в Веллингтон, где ежегодно, в сентябре, проходит финал конкурса WOW (если переводить дословно - Мир "носибельного" искусства). В течение двух часов все присутствующие на этом незабываемом шоу, имеют уникальную возможность наблюдать дизайнерские "сливки" - настоящие произведения искусства, созданные 30 лучшими художниками по костюмам со всего мира. При ежегодном общем количестве заявок более 300, можно не сомневаться, что то, что наблюдавшие описывают как невероятное событие, где "Mardi Gras сливается с Haute Couture на концерте Питера Гебриеля, постановщиком которого является  Сальвадор Дали" оставит неизгладимые впечатления! К участникам не выдвигаются требования наличия специального образования, поэтому здесь на равных выступают как профессиональные дизайнеры одежды, так и костюмеры-любители. Участие в ярчайшем шоу, в котором равное внимание уделяется всем его составляющим - свету, музыке, хореографии, сценарию, позволяет в одночасье стать востребованным и ценным специалистом в области создания сценических образов, костюмов для театра, цирка и кино. Так, ставшая в 2004 году самой молодой победительницей WOW за его почти 20-летнюю историю 18-летняя Claire Prebble (свой первый костюм на этом конкурсе она представила в 8 лет, в 13 бросила школу, чтобы посвятить себя любимому делу), в 2007 году была приглашена на работу в команде, трудившейся над созданием образов (костюмов, оружия, текстур для цифровой репликации) для "Аватара".

У спортсменов есть Олимпийские игры, у музыкантов - Грэмми, у актеров - Оскар, а у художников по костюмам - WOW. Для того, чтобы принять участие в отборе работ на конкурс, нужно совсем не много -  подготовить костюм, его фотографии и описание, в феврале заполнить форму на официальном сайте WOW и ждать уведомления об отборе, а дальше следовать подробным инструкциям из пособия, которое тоже можно скачать на официальном сайте. Если Вашу работу жюри отберет для участия в конкурсе, будьте готовы отправить костюм организаторам (креативность в упаковке и пересылке костюма также оцениваются жюри и могут принести автору награду в этой номинации).

Официальный сайт WOW: http://www.worldofwearableart.com/, на фото работа призера конкурса 2009 года "Tikini" Gillian Saunders, Nelson.

суботу, 12 червня 2010 р.

Шкіряні підошви для капців













Раді запропонувати Вам новинку в "Чарівній скрині" - шматки шкіри, з яких Ви самостійно зможете викроїти підошви для Ваших капців. Замовте прямокутник потрібного розміру та колір (чорний, беж або блакитно-сірий) і отримайте шматок натуральної шкіри для нековзної підошви капців, валянок, пінеток тощо. Товщина шкіри - близько 1 мм, знайома з дитинства якість підошви "чешок" (обидва боки шкіри - шорсткі). Вартість - 1 кв. см - 5 копійок.

пʼятницю, 11 червня 2010 р.

Фарбник для вовни та шовку

Не раз, розглядаючи валяні вироби наших заокеанських колег, я вражалася кольоровому розмаїттю матеріалів, що вони використовують в роботі. Далеко не завжди це розмаїття було наслідком великого вибору в тамтешніх крамницях. Частіше майстрині вдаються до власних експериментів з волокнами та фарбами, а дехто і будує на цьому власний бізнес, фарбуючи матеріали вручну та набуваючи майстерності в цій галузі. Звичайно, постійні виправи у фарбуванні потребують принаймні приватної студії і бажано - в приватному будиночку, аби була можливість одночасно обробляти та сушити великі партії матеріалів, проте дещо для себе можна зробити і у квартирі.
Нове надходження в магазині, що не може не порадувати всіх, хто звик експериментувати з кольорами та текстурами - фарбники для вовни та шовку.
22 веселкових відтінки та чорний надають майже необмежений простір для фантазії!
Отже, в палітрі маємо:









  • сонячний жовтий  (37)
  • охристий (60)
  • коричневий (від слова "кориця") (14)
  • помаранчевий (33)
  • червоно-оранжевий (66)
  • алий (62)
  • кармін (64)
  • маджента (48)
  • червоно-фіолетовий (47)
  • ожиновий (63)
  • ліловий (44)
  • фіолетовий (56)
  • синьо-фіолетовий (7)
  • синій (34)
  • морська хвиля темний (59)
  • морська хвиля світлий (31)
  • індіго (53)
  • бірюзовий (54)
  • яскраво-зелений (50)
  • зелена пляшка (46)
  • глухий зелений (36)
  • сірий (39)
  • чорний (29)

    Все дуже просто:
    для фарбування 500г вовни або шовку вміст пакету розчинити у 0,5 л гарячої води і процідити в чистий емальований посуд для фарбування ємністю 8-10л. Додати 2 столові ложки солі та стільки води, щоб матеріал, що буде фарбуватися був повністю покритий водою.
    Занурити попередньо добре змочений та віджатий матеріал у розчин фарбника, при необхідності додати води.
    Додати в розчин 2-3 столові ложки 30% розчину оцтової кислоти та розмішати.
    При постійному помішуванні довести розчин до кипіння та кип’ятити на слабкому вогні протягом 20-30 хвилин. Якщо після 30 хвилин кипіння в розчині ще лишився фарбник, додайте ще 1-2 столові ложки оцтової кислоти та продовжуйте кип’ятити. Розчин має стати прозорим.
    Пофарбований матеріал охолодити в розчині, ретельно виполоскати в холодній воді. Вода при останньому полосканні має лишитися чистою.

    Виробник: DyeStar (Німеччина). Фарбники доступні для замовлення. Вартість пакунку (1 колір) - 18,00 грн.

четвер, 10 червня 2010 р.

Виставка-ярмарок в планетарії

 
Чергова виставка-ярмарок "Україна самоцвітна" пройде в Київському планетарії з 11 по 13 червня 2010 р. Один з постійних покупців інтернет-магазину "Чарівна скриня" пропонує всім бажаючим реализацію готових валяних робіт на своєму стенді в рамках виставки. Торгова націнка  - 40% від Вашої ціни. Всім бажаючим взяти участь у заході запропоновано приносити свої вироби особисто у п"ятницю, 11 червня, в Київський планетарій. Шукайте Аню (столів з вовняними виробами там буде небагато ;)), 063 425 84 48. Бажаємо успіхів!

вівторок, 8 червня 2010 р.

Икеевская пленка для валяния


Завтра пополнение в ассортименте - икеевская пленка для валяния. Для тех, кто не в курсе - это полиэтиленовый коврик в кухонные шкафчики, предназначенный для сохранения поверхностей кухонных полок от царапин (кастрюлями). Ну и уютнее с ним на полках - меньше грома от кастрюлек и сковородок.
Уж не знаю, кто первым додумался на нем валять, но, что ни говори, для валяния виброшлифмашиной подходит идеально, особенно, если не пожалеть и вырезать кусочек этого чуда на подошву машинки (не забываем изолировать поверхность влажного изделия клеенкой или куском чистого мусорного мешка для предохранения машинки от попадания влаги). Валять в рулоне будет сложно, т.к. коврики достаточно жесткие, поэтому всем, кто основную работу делает "в колбасе", он пригодится вряд ли. Но если Вы принадлежите к любителям валяния собственно поверхностью ладони на плоскости - покупайте "вечный" коврик и забудьте о  войнах за спасение "пупырок" от нашествия детей и мужа :)
Размер коврика - ок. 150х50 см.
Цена  рулона- 95 грн.

четвер, 3 червня 2010 р.

Книги Annette Quentin-Stoll






















Знайомтеся - Аннет Квентін Столл."The felted play" (видавництво MaroVerlag, 2008 рік):
...Ця історія розпочалася  у Фінляндіі  1998 року. Студенткою по обміну я потрапила  на факультет повстяних (валяних) виробів в Joensuu School на чотири місяці. В моєму власному коледжі ставлення до валяних виробів було вельми критичне. І одним з перших завдань, які я отримала під час навчання, було створити шматки войлоку з прямими та рівними краями, - відносно марудна справа, споглядаючи мої виправи у якій мої фінські колеги лише хитали головами. Втім, я все ще відчуваю неабияку користь від тих навчань. Сьогодні моє найбільше захоплення викликає можливість роботи  з войлоком не у площині, а в об"ємі, створюючи 3-Dоб"єкти без швів....












































В цій чудово ілюстрованій книзі авторка на прикладах показує власний шлях в опануванні об"єму у вовні. Щире захоплення викликають численні варіації однієї форми у різних творах. Книга не є підручником і може слугувати джерелом натхнення та ідей для досвічених майстринь.





Експериментам з текстурами, поверхнями, кольорами та формами присвячено другу книгу Аннетт - "Filz Experiment" (видавництво MaroVerlag, 2009 рік). Знавці німецької отримають більшу користь від книги, але й фотографії процесів дають якщо не вичерпне, то достатньо ґрунтовне уявлення про технології.




















Сканів не робимо. Можна замовити - привеземо.

вівторок, 1 червня 2010 р.

Сухе валяння з топсу мериноса з Лорі Флуд




















Не секрет, що вовняний топс мериноса поступається кардочесаній вовні у своїх "суховаляльних" властивостях. Відбувається це внаслідок промислового спрямлення волокон вовни, яка під час цього процесу втрачає природну хвилястість та стає ніби слизькою для голки, не такою "живою", як вовна в руні. Проте доступність мериносового топсу та багата кольорова гамма спокушають на експерименти багатьох валяльщиць. Аби повернути спрямленим волокнам вовни природну хвилястість та "життєвість", америсканська майстриня Лорі Флуд на своєму сайті http://www.spinsterstreadle.com пропонує спробувати два способи. Перший з них - це занурення стрічки топсу у таз з дуже гарячою водою до повного її охолодження. Треба зауважити, що вовну не можна пересувати в тазу, аби вона не звалялась. Після того, як вода стане холодною, вовну треба обережно витягти з тазу також обережно (аби не звалялась) добре віджати, - спочатку - руками, потім - в рушнику, просушити. Другий спосіб годиться для тих, хто має прилади для обробки одягу гарячою парою - розвішену вовну ретельно обробляють парою до повного просочування всієї стрічки, потому - знов сушка. Авторка стверджує, що працювати голкою (до речі, для вовни мериноса вона рекомендує тонку голку №40) з такою попередньо обробленою вовною - справжнє задоволення. Також на своєму сайті майстриня розмістила чимало інструкцій (звичайно ж, англійською) з валяння (*.pdf - файли, які легко роздрукувати) - про валяння вовняної вази на м"ячику, нуно-фелтінг, мокре валяння та навіть використання нетканих шовкових хустинок (і ще багато іншого). Якщо спробуєте і Вам сподобається - не забудьте залишити коментар ;).